В статье раскрываются новеллы, внесенные в украинское корпоративное право Законом “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно определения конечных выгодополучателей юридических лиц и публичных деятелей” от № 1701-VII от 14.10.2014, опубликованным в официальной газете Голос Украины. – 2014. – № 206. Упомянутый Закон вступает в силу с 25.11.2014. В заключение автор приходит к выводу о том, что в случае необходимости можно избрать такую структуру корпоративной собственности, что информация о ней будет недоступной третьим лицам, в том числе правоохранительным органам, по правилам юрисдикций, в которых зарегистрированы соответствующие предприятия.
З 25 листопада вступає в силу Закон України №1701-VII від 14.10.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів»
(далі – Закон 1701), яким внесено зміни до низки законів та кодексів.
Дія цього Закону поширюється на юридичних осіб, зареєстрованих до і після вступу його в силу. Юридичні
особи, зареєстровані до набрання ним чинності, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодонабувача (вигодонабувачів), у т.ч. кінцевого вигодонабувача (вигодонабувачів) засновника,
якщо це юридична особа, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом, тобто до 25 травня 2014 р.
Господарський кодекс України доповнено ст.64-1 «Кінцевий вигодонабувач підприємства» такого змісту:
1. Підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодонабувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього і надавати її державному реєстратору у випадках і в обсязі, передбачених законом.
2. Термін «кінцевий вигодонабувач» розуміється у значенні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Кінцевий вигодонабувач юридичної особи – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість впливати шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну або юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі в розмірі 25 або більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому фізичною особою-кінцевим вигодонабувачем юридичної особи не може бути особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником), або є тільки посередником щодо такого права.
Передбачається, що в Єдиному державному реєстрі будуть міститися такі відомості щодо юридичної особи:
a) перелік засновників (учасників) юридичної особи, в т.ч. прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа;
b) інформація про кінцевого вигодонабувача юридичної особи, в т.ч. кінцевого вигодонабувача його засновника, якщо засновник – юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
c) інформація про структуру власності засновників-юридичних осіб (крім політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій), яка дає можливість встановити фізичних осіб-власників істотної участі цих юридичних осіб, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
При зміні кінцевих вигодонабувачів та/або власників істотної участі юридичної особи, в т.ч. кінцевих
вигодонабувачів та/або власників істотної участі її засновника, якщо засновник – юридична особа, подаються зазначені вище документи.
При проведенні державної реєстрації юридичної особи в реєстраційну картку буде заноситися інформація про:
a) структуру власності засновників-юридичних осіб;
b) кінцевого вигодонабувача (вигодонабувачів) юридичної особи.
Найбільш важливе з усього цього – відповідальність. Так, ст.166-11 Кодексу України про адміністративні
правопорушення доповнено ч.5 такого змісту:
«Ненадання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» інформації про вигодонабувача (вигодонабувачів) юридичної особи тягне накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн)».
Таким чином, поки встановлена тільки адміністративна відповідальність за ненадання інформації про кінцевого вигодонабувача. Тобто підприємству, щоб уникнути штрафу, треба подати інформацію про
кінцевого вигодонабувача. Та наскільки така інформація достовірна – це вже інше питання. У багатьох випадках директори українських юридичних осіб можуть просто не знати, хто насправді є кінцевими вигодонабувачами їх компаній.
Враховуючи розмір адміністративного штрафу, юридична особа може і зовсім проігнорувати ці вимоги Закону. Хоча поки що незрозуміло, як відмова від надання такої інформації може вплинути на господарську діяльність підприємства.
Про всяк випадок потрібно проаналізувати юридичний контур групи на предмет виявлення юрисдикцій, які можуть надати контролюючим або правоохоронним органам інформацію про кінцевих вигодонабувачів. Це стосується і банківського законодавства юрисдикцій. У разі, якщо в таких юрисдикціях зареєстровані підприємства групи, і якщо це необхідно, є сенс продумати зміни у структурі власності так, щоб інформація про кінцевих вигодонабувачів не була доступна іншим особам, контролюючим або правоохоронним органам.
Автор: В. ВАРЕНЯ
Источник: Юридична Газета. – 2014. – № 37-38. – С. 35.